Для зменшення кислотності ґрунту вносять вапно (приблизно 4-7 кг на 10 кв. м). Але вапнування повною дозою зазвичай здійснюють раз на 4-5 років, адже надмір цієї речовини призводить до зменшення вмісту міді та бору, знижується здатність рослин засвоювати калій. Для одночасного підживлення органікою (гноєм, перегноєм) годяться доломітове борошно, мелений вапняк або деревний попіл і аж ніяк не гашене вапно, мелений мергель, цементний пил і крейда. Причому робити це слід поетапно: восени внести у ґрунт вапнистий матеріал, а під весняний обробіток — органічні добрива.
Дози деревного попелу, який особливо ефективний на піщаних та супіщаних ґрунтах та осушених торфовищах, збільшують на 15-20%. У попелі містяться калій і деякі мікроелементи, тому удобрювати першим при вапнуванні зайве.
Якщо ґрунт солонцюватий (лакмусовий папір стає яскраво-червоним), для поліпшення його складу вносять на 10 кв. м по 3-6 кг сирого меленого гіпсу, глиногіпсу, 1 кг кальцієвої селітри.
У будь-якому разі гіпс і вапно розкидають після перекопування (оранки) ґрунту. Затим їх загортають у землю на глибину 8-10 см.
Немає коментарів:
Дописати коментар