Як на іржу на часнику.                                                            

 Спочатку на листі утворюються численні світлі цятки — подушечки, в яких дозрівають спори. Згодом вони стають коричневими. Після руйнування оболонок спори розносяться вітром, вражаючи дедалі більше рослин. Причому не лише часник, а й усі види цибулі. Як результат, головки залишаються недорозвиненими і врожайність культури зменшується. Такий продукт погано й зберігається — починає загнивати.

Особливо швидко хвороба поширюється за наявності крапельної вологи та підвищеної температури повітря.

На початковій стадії слід було видалити уражене листя та знищити, а рослини обробити одновідсотковим розчином бордоської рідини. Для кращого прилипання можна додавати молоко. Запобігти поширенню допомогла б обробка насаджень розчином хлорокису міді (по столовій ложці препарату і рідкого мила на відро води). Процедуру повторюють двічі через тиждень. Та ці поради прислужаться хіба що наступного року. А нинішнього літа, якщо на городі є ознаки іржі на цибулевих, після збирання врожаю рослинні рештки треба ретельно зібрати та спалити. Грядки восени варто перекопати. На колишнє місце культуру повертають не раніше, ніж через 4-5 років.