ДОГЛЯД курей узимку — справа не така вже й складна. Головне — забезпечити їм достаток вітамінів і мікроелементів у кормах, чистоту, оптимальні температуру та вологість у курнику.

Щоб досягти цього, якщо дозволяє площа приміщення, до його стінок на висоті трохи вище росту курей підвішують пучки вітамінного сіна (особливо корисна кропива), ставлять удосталь соковитих кормів (це потерті буряки, гарбузи, посічена капуста тощо).

Для зимового вигулу птиці з фасадного боку пташника по всій його довжині регулярно очищають від снігу майданчик завширшки один-два метри і застеляють підстилкою, час од часу поновлюючи її. Щоб не заносило снігом, в негоду підстилку можна накривати плівкою чи якимсь іншим матеріалом. У тій місцевості, де дмуть сильні вітри або часті рясні снігопади, місце вигулу огороджують дерев’яними щитами. Курей випускають у безвітряну погоду при температурі не нижче 15 градусів морозу.

В осінньо-зимовий період несучкам бажано створювати умови подовженого світлового дня — до 12-14 годин на добу, якщо є така можливість.

Восени кури зазвичай линяють. Найсприятливіша температура повітря для швидшого завершення линьки — від 0 до 3 градусів. Для яйцекладки в зимових умовах (із вигулом) температуру в приміщенні бажано підтримувати на рівні 3-5 градусів тепла, там, де несучки утримуються без вигулу, 8-10 градусів.

 Утримання курей в надто суворих умовах (морози до мінус 50^ОС). Жодних спеціальних приміщень і утеплення для них не облаштовують, як і додаткового обігріву.

Секрет полягає у намощуванні в курнику високої підстилки — до 40-50 сантиметрів. Для цього годяться січка соломи, подрібнене кукурудзиння та качани, деревна стружка і тирса. Всі матеріали обов’язково мають бути сухі. Навіть у сильний мороз у такому курнику плюсова температура: підстилка, розкладаючись, виділяє тепло. Впродовж зими, приблизно раз на місяць, підстилку потрібно підсипати. Біля годівниці та напувалки її слід замінювати, позаяк там може бути мокро, відтак розпочнеться гниття. Щороку таку підстилку треба повністю міняти.

Сам же курник невеликий — заввишки 140 сантиметрів. Узимку його замітає снігом, що є додатковою ковдрою для чубарок.

Перед настеленням «матраца» долівку дезінфікують вапном-пушонкою у розрахунку півкілограма на квадратний метр. При цьому потрібно дотримуватись правил безпеки. А саме: надіти захисні окуляри, респіратор чи обв’язати обличчя марлею у три-чотири шари, руки захистити рукавицями, а ноги — гумовими чи кирзовими чобітьми                        

усім доводилося бачити, як випущені з приміщення кури жадібно п’ють дощову воду чи клюють сніг. Тому періодично їм варто давати талу воду, підігріту до плюс 20 градусів. Вона м’яка, за складом наближається до дистильованої. Легко засвоюється, є чудовим розчинником для багатьох продуктів життєдіяльності й усіх мінеральних речовин, виводить їх надлишок з організму. Однак надто часте вживання дистильованої води не бажане. Слід знати міру.

Раз на тиждень птиця має пити рожевий розчин марганцівки. Це поліпшує обмін речовин. З лікувальною метою допускається розбавляти у 10 л води максимум 1 г марганцевокислого калію. До речі, розчин не можна наливати у металевий неемальований посуд. Марганцівка не повинна застоюватись у напувалках понад півгодини.

Дбайливі господарі холодної пори готують курям чай із шипшини, гілочок малини, обліпихи, смородини, зеленої глиці тощо. А при поносах корисний відвар кінського щавлю.

Взимку курям найбільше не вистачає вітамінних кормів. За їх браку знижується несучість.

Ось рецепт такого корму від досвідчених птахівників.

У відро слід насипати вівса і залити теплою водою. Витримати його протягом двох діб за кімнатної температури, міняючи воду кілька разів. Потім насипати його в низенькі коробки тонким шаром. Зверху можна прикрити тканиною, щоб зерно залишалося вологим. Днів через 6-10, залежно від того, наскільки тепло в кімнаті, зерно проросте. Згодовувати його треба якнайшвидше, бо паростки швидко в’януть. У такому вівсі поживних речовин у 3,5 разу більше, ніж у сухому.

Кукурудзу теж ліпше згодовувати пророслою, як і жито. Горох рекомендується давати у вигляді грубої дерті, а буряки й моркву — сирими, прикріпивши цілими в пташнику на півметра від долівки, щоб кури, підлітаючи, могли їх клювати. При активній годівлі птахи не засиджуватимуться і у великі морози так зігріватимуться.

Важливим фактором регулювання несучості в зимовий період є і світловий режим. Світло справляє позитивну дію на систему внутрішньої секреції несучки, стимулюючи діяльність органів розмноження. Але повинен бути й кількагодинний період цілковитої темряви. Для доброї яйцекладки має значення і температура. За нижче мінус 8^ОС кури можуть припинити нестися.

Наявність паразитів (вошей, пероїдів, кліщів тощо) також призводить до значного зниження продуктивності несучок. Тільки спеціальні інсектициди позбавлять від них птахів. Народні методи на кшталт сірки та вапна малоефективні, а ті, що містять хлор або дуст, шкідливі для здоров’я птиці та людини.

Для профілактики появи паразитів у курнику слід розвішувати пучки сухого полину, ромашки тощо..

ПЕРЕПАЛЕНІ та потовчені кістки згодовувати домашній птиці потрібно тому, що це цінна мінеральна добавка. Перед згодовуванням сировину подрібнюють і пересівають.

Аби кури були здорові й добре неслися, в їхньому раціоні обов’язково мають бути мінеральні речовини. І особливо важливо, щоб у ньому містилися кальцій і фосфор. Адже вони є складовими кісток та яєчної шкаралупи, а також відіграють важливу роль у всіх фізіологічних процесах. Для поповнення організму цими елементами птиці згодовують крейду, черепашки, вапняк... До речі, оскільки курям важко проковтнути суху крейду (можуть удавитися), її краще змішувати з черепашками навпіл.

Деревне вугілля запобігає розладам кишечнику. Його товчуть і згодовують, додаючи до корму по дві столові ложки у розрахунку на десять голів раз на тиждень.

Не менш важливими для курей є натрій і хлор. Це не що інше, як кухонна сіль. Її треба розчиняти у воді і змішувати з кормом у кількості від 0,5 до 0,7% його ваги. Однак пересол може й зашкодити, тому слід бути обережними.

У годівниці в курнику також необхідний гравій. Хоч це і не корм, та його відсутність є причиною поганого травлення. Як наслідок — кури вискубують і з’їдають пір’я, в кращому разі — підстилку. Гравій сприяє перетиранню корму у шлунку. Проте розміри його часточок мають бути не більші 4-6 міліметрів.

І насамкінець — суттєве уточнення. Всі ці мінеральні речовини потрібні птиці не лише взимку, а цілий рік.