вівторок, 27 травня 2014 р.

Митниця і автомобіль:
-Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті, -тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
 Пояснення: Навіть при повторному протоколі штрафмайданчик це незаконно, а йде виключно в комплексі з громадськими роботами , тобто , за рішенням суду.
Але , навіть перший протокол як можна скласти без письмової відповіді митниці , якщо терміни перевалили за два місяці ? Усні телефонні переговори не катять.
А яким чином ДАІ на дорозі перевірять моє твердження , що авто було зареєстровано в МРЕВ , вчора забрані рідні документи і я їду на виїзд з країни?
Як люструвати суддів?
http://blogs.pravda.com.ua/authors/sobo ... a944d86e3/

Люстраційний комітет
https://www.facebook.com/pages/Люстраційний-комітет/651831564899766

Дисциплінарна відповідальність судді
http://www.vkksu.gov.ua/ua/distsiplinar ... ist-suddi/

Зразок скарги
http://www.vkksu.gov.ua/ua/distsiplinar ... nki-suddi/

середа, 21 травня 2014 р.


Кріп змінює забарвлення

ПОПРИ оманливу невибагливість кріп дуже полюбляє родючі ґрунти. На бідних, малородючих і кислих ділянках він ніколи не виросте пишний та зелений. Кріп червоніє не через нітрати. Навпаки, азотні добрива сприяють тому, що рослини виростають темно-зеленого забарвлення із потужним стеблом. Червоніє ж він від унесення попелу чи вапна. Подібний ефект можуть справити і фосфорні добрива. Тому заправляти ділянку добривами під кріп не слід. Вапнування кислих ґрунтів краще здійснювати під попередні культури або взагалі за два-три роки до висівання кропу. Крім того, не можна допускати, аби ґрунт на грядці з кропом пересихав і розтріскувавсь. Якщо це відбудеться, рослини рано підуть у стрілку. Насіння з таких буде неповноцінне, та й зелені багато зібрати не вдасться.
Аби виростити корисну високоякісну продукцію, кріп не варто підживлювати, добрива треба внести тільки при висіванні насіння. Виняток роблять лише тоді, коли після зрізування зелені в подальшому рослини дуже слабко відростають. Їх можна полити розчином сечовини — не більше однієї столової ложки на 10 л води.
Визначаємо щільність Ґрунту

Рослини, висаджені в щільний ґрунт, погано ростуть, іноді їхнє коріння навіть задихається від нестачі повітря. Особливо не комфортно на таких ділянках коренеплодам: морква виростає потворна, коренева петрушка розгалужується... Отож треба знати показники щільності ґрунту на городі. Іноді зробити його пухкішим допомагає внесення органіки, а іноді потрібен торф.
Щільність ґрунту можна визначити самотужки. Слід узяти будь-яку ємність і зважити на вагах із точністю до грама. Затим у неї насипають ґрунт з орного шару, ущільнюючи постукуванням об долоню. Заповнену ємність ставлять на ніч у духовку (80-100ОС) для випаровування вологи. Після того, як посуд із ґрунтом прохолоне, знову зважують і одержаний результат (без ваги тари) ділять на об’єм посудини (у кубічних сантиметрах).
За щільності понад 1,5 г на кубічний сантиметр слід один раз на три роки вносити до 20 кг торфу, можна використати тирсу, інші «розпушувачі» на квадратний метр городу. За щільності до 1,5 г торф додають лише раз на п’ять років у кількості 10-15 кг на квадратний метр.
https://www.youtube.com/watch?v=olwOsSHLxoc&index=26&list=UU1IIeTYlk6B3cbrYZCC9xVg

https://www.youtube.com/watch?v=olwOsSHLxoc&list=UU1IIeTYlk6B3cbrYZCC9xVg

Розсаджуємо малину:

https://www.youtube.com/watch?v=MwyG2KSNM3c&list=UU1IIeTYlk6B3cbrYZCC9xVg

Малина                                                                дуже вимоглива до поживності ґрунту. Навесні корисно розпушити міжряддя, але обережно, щоб не пошкодити поросль, затим замульчувати шаром перепрілої органіки. Протягом літа треба підживити малинник розчином органічних або мінеральних добрив: уперше — перед цвітінням, удруге — на початку зав’язування ягід. Якщо довго немає дощів, зрозуміло, ваша малина страждатиме від посухи.
Відразу ж після завершення плодоношення старі пагони треба вирізати під корінь і втретє провести підживлення — вже молодої порослі, заклавши фундамент під майбутній урожай.
 Малина                                      на одному місці може рости і плодоносити до 25 років. Проте врожайність починає зменшуватися після дев’яти-десяти років плодоношення.
Дуже важливо під малинник підготувати родючий ґрунт — викопати траншею завглибшки до 40 сантиметрів і такої ж ширини. Копають її за півтора-два місяці до посадки. Протягом цього періоду траншею заповнюють рослинними рештками — бур’янами, скошеною травою, дрібними гілками 
Садіння малини восени має свої переваги, оскільки навесні «новосели» приживаються набагато важче, бо коренева система не встигає відповідно адаптуватися.
 Садити малину восени слід тоді, коли на кореневій шийці стають помітні бруньки заміщення, причому в кожного сорту терміни їх визрівання можуть варіюватися в межах кількох тижнів.
Однорічні кореневі пагони малини садять у жовтні-листопаді, не пізніше, ніж за два тижні до замерзання ґрунту.
Недостатньо родючий і неглибокий орний шар можна збалансувати, якщо для кожного куща викопати яму й засипати її сумішшю гумусу, гною, перегною або компосту. 
Пагони потрібно обрізати до 25-30 сантиметрів. Відразу ж після висадження кущів всю ділянку під малиною мульчують компостом, перегноєм, торфом, тирсою або подрібненою соломою (не забувайте про засоби від мишей!). Крізь такий покрив не проростають бур’яни, зберігається структура ґрунту і волога.



Літню малину починають обрізати під час посадки саджанця: пагони вкорочують до 50 см. Після чого кущ обрізають кілька разів за сезон.

Обрізка малини навесні
Зазвичай весняну обрізку малини проводять в кінці березня - квітні. Це залежить від погодних умов. Необхідно, щоб сніг вже розтанув, але земля ще не встигла прогрітися.
У цей час вирізують всі ослаблені, підмерзлі, пошкоджені і погано розвиваються пагони. Решта гілки вкорочують до першого здорового вічка. Це стимулює пробудження бруньок, з яких потім утворюються 3-6 плодоносних пагонів довжиною близько 50 см.
Так, під час обрізання малини навесні на 1 погонний метр посадок залишають 15-20 пагонів. Якщо здорових гілок виявилося більше, не варто їх жаліти - обріжте їх біля основи.
Весняна обрізка верхівок малини на 10 - 15 см переслідує дві важливі мети.
Перша: видаляються погано визріли верхівки стебел - взимку вони часто підмерзають, а це можливе джерело грибкової або бактеріальної інфекції, та й шкідники воліють селитися саме на таких ослаблених частинах рослини.
Інша мета: обрізання стебла стимулює утворення плодових бруньок, на яких і формується основний урожай. Найбільш продуктивними бувають бувають плодові гілочки, розташовані в середній частині стебла, на них формується до 20 нових плодів.

Весняна обрізка малини
Весняна обрізка - обов'язковий прийом у догляді за малиною
Якщо ви хочете, щоб ягоди дозрівали не одночасно, а поступово протягом усього літа, обрізайте різні кущі малини на різну висоту. Частина кущів обріжте на 10-15 см, другу частину - на половину висоти рослин, а малину з третьої частини обрізають так, щоб на кущі залишилися пагони довжиною 15-20 см.

Обрізка малини влітку
Літня обрізка - важливий етап в догляді за малиною. Під час цвітіння чагарнику видаляють всі хворі гілки і листя (зазвичай при захворюванні вони жовтіють) і спалюють, щоб інфекція не поширилася на здорові паростки.
Раз в 1-2 тижні вирізують молоду поросль, що здався з землі на відстані більше 20 см від центру куща. Зробити це досить просто: застроміть лопату в землю під невеликим кутом і перережьте нею кореневу систему молодого паростка.
А якщо хочете збільшити урожай, використовуйте метод подвійний обрізки. Для цього на початку червня, коли пагони досягнуть висоти 100-120 см, обріжте їх верхівки на 5-7 см. Завдяки цьому поживні речовини будуть надходити до бічних нирках, на яких до осені виростуть 4-8 молодих пагонів довжиною приблизно 50 см. Восени їх пригинають до землі, щоб вони зимували під снігом і не підмерзли. А навесні ці бічні пагони обрізають на 10-15 см. Це стимулює появу нових плодоносних гілок.

Обрізка малини влітку
Непотрібні пагони малини вирізують протягом усього літа

Обрізка малини восени
Приблизно за 2-3 тижні до настання холодів видаляють всі зламані, хворі та пошкоджені комахами пагони. Також повністю (без пенька) вирізують дворічні гілки, які плодоносили в поточному році (вони коричневого кольору), і слабкі зелені пагони, більше схожі на траву.

Осіння обрізка малини
Врахуйте: все обрізані гілки потрібно спалити, щоб знищити зимуючих в них шкідників
Відстань між кущами малини має бути не менше 60 см. Тому, якщо вони сильно розрослися, зайві бічні пагони вирізають.
У регіонах з нестійким кліматом теплолюбних малину (яка не витримує морози понад -35 ° С) пов'язують, пригинають до землі і закріплюють. Після появи снігового покриву кущі підгортають снігом.
Не залишайте на кущі зайвих пагонів! Завдяки правильній обрізці малини поліпшується повітрообмін і проникнення світла до молодих гілках, які дають урожай.

малина
- не розв'язуй малину поки не проведеш обробку.
- Начеренкуй крупноплодючую і жовту. На тиждень у вологий мох в сарай, на 1-3дня на веранду, потім сади в стаканчики під плівку.
- Перша обробка - бордоська рідина віником.
- Друга через тиждень - 3 жмені сечовини на відро води з лійки.
- Від малинового жука і довгоносика по бутончики - актеллик, фуфанон, карбофос. Запам'ятай при +13 градусах він уже вийшов на полювання. Спробуй пару раз обприскати в кінці травня до бутончиків, щоб не загиналися.
- Народний засіб від довгоносика 1 столова ложка гірчиці на 1 літр теплої води так само по бутонам, відвар полину гіркого. Розклади полин під малиною і на полуниці.
- Поливай, поливай і ще раз поливай.
- Прополоти, обрізати, пригнути.






Хвороби винограду:
Оїдіум, або борошниста роса на виноградному кущі.
Ця грибкова хвороба практично щороку завдає шкоди виноградним кущам. Якщо не провести профілактичних заходів, втрата врожаю може сягнути 50-80%, а то й усі 100.
Борошниста роса уражує всі зелені частини листя, вусики, суцвіття, ягоди, вкриваючи їх білим нальотом. Характерна ознака — неприємний запах гнилої риби. Найнебезпечніше, коли хвороба розвивається на гронах. Тоді на верхівках ягід з’являються сірі плями. За жаркої погоди вони тріскаються, а в дощову — загнивають.
Збудник хвороби зимує на бруньках лози та рукавах. Розвиток хвороби зумовлює надлишок азоту в ґрунті, а також часті зміни посушливого та вологого періодів.
Найкращий спосіб профілактики — осіння обробка залізним купоросом (500 г на 15 л води), а навесні й улітку — колоїдною сіркою.
Під час розпускання бруньок раджу скористатися препаратом Топаз.
При появі перших ознак захворювання використовую сірку або розчин марганцевокислого калію (3-5 г на 10 л води), можна 5-процентний Байлетон (20-40 г). Повторно обробляю кущі через 10-12 днів. Щоб запобігти хворобі, не можна допускати загущеності, тобто необхідно забезпечити вентиляцію (обламуванням, підв’язуванням, правильним формуванням штамбів).
Великої шкоди завдають так звані виноградні кліщі, яких налічують 60 видів. Один із них — виноградний зудень. Це комаха завдовжки 0,2 мм — неозброєним оком побачити неможливо. Шкідник живе тільки на зворотному боці листка, дає знати про свою присутність невеличкими заглибленнями з білою павутиною, зверху листок ніби вкривається горбочками. За наявності цих ознак потрібно негайно обробити листя колоїдною сіркою (50 г на 5 л води).


виноград -найбільші хвороби — мільдью (несправжня борошниста роса), оідіум (борошниста роса) і сіра гниль. Патогени перших двох захворювань уражують тільки виноград, сіра гниль пошкоджує плоди й багатьох інших культур. Цього сезону патогени були вкрай агресивні.
Як мільдью, так і оідіум поширюються практично на всі надземні органи рослини — листя, пагони, плоди і, врешті-решт, можуть призвести не тільки до повної втрати врожаю, а й до такого ослаблення куща, що він загине найближчої зими.
Звичайно, є виноград, який практично нічим не хворіє, але це все сорти ізабельні (походять від так званого «лисячого» винограду з Північної Америки) з плодами дуже низької споживчої якості. А от сорти винограду зі смачними плодами (як десертні, так і винні), навіть так звані комплексностійкі, потребують захисту від хвороб.
Перше і головне — обробляти кущі слід завчасу, на випередження, а не тоді, коли з’явились ознаки захворювання. Тим паче що загасити «пожежу» при ураженні мільдью вже не вдасться — патоген можна пригнітити, навіть деякими препаратами практично знищити, але листя, пагони, а часто і ягоди в гронах уже пошкоджені, тому лоза не дасть урожай такої якості (вигляд, розмір, смак, цукристість, аромат), який дає здорова.
Препаратів нині в продажу багато. Важливо знати назву діючої речовини і чергувати їх, аби не сталося звикання. Уважно читайте інструкцію щодо застосування. Робіть це відразу: коли щось не зрозуміло — проконсультуйтеся з продавцем.
Наголошуємо — найважливіше почати обробляти виноград до того, як з’являться перші ознаки захворювання.
Восени, перед тим як укрити виноград, під кущі слід внести суперфосфат і попіл. Після перших осінніх приморозків виноград обрізають, лози зв’язують у пучки поліетиленовими мотузками, пригинають і притискують до землі.
За погоди до мінус 5ОС не поспішайте укривати виноград: лоза ще дозріває і загартовується.

Перед облаштуванням укриття насадження бажано обробити тривідсотковим розчином бордоської рідини, обприскуючи також землю навколо кущів у радіусі півтора метра.

Оїдіум або Борошниста роса.


грибок
ПІСЛЯ градобою у виноградних гронах з’являються бурі ягоди. За високої температури повітря і значної вологості захворювання розвивається дуже швидко — впродовж лічених годин ягоди стають на вигляд «ошпареними» і зморщуються.
Певною ознакою білої гнилі можна вважати появу на вже засохлих хворих ягодах світло-бруднуватих цяток за сухої погоди і чорних пухирців — за вологої. Ушкоджені частини або й повністю гроно може засохнути і відпасти разом з ягодами.
Небезпека ще й у тому, що хворі ягоди заражують ґрунт і стають осередком зараження у майбутньому. В несприятливі роки навіть молоді пагони можуть ушкоджуватися цим грибком. На них утворюються білясті плями з обідками різного забарвлення. Вони швидко розповзаються, і при повному окільцюванні пагона останній гине.
Тому після граду необхідно якомога швидше обробити кущі винограду фундазолом або кольфуго супер. На нестійких сортах або на тих, що хворіли в минулому, необхідно виконати профілактичні обробки, починаючи зі стадії «ягода як горошина».
Якщо з обприскуванням після граду ви спізнилися, то ушкоджені ягоди слід обірвати і закопати за межами ділянки. Збудник білої гнилі зберігається у ґрунті близько 10 років.

Пір"я цибулі є чудовим профілактичним засобом від усіх хвороб курей. Додавати його у корм слід двічі-тричі на тиждень стільки, скільки птахи можуть з’їсти. Перед згодовуванням зелень дрібно січуть і перемішують з основним кормом. А ще можна притрусити вітамінну добавку борошном, що зробить її поживнішою.
Дуже корисно згодовувати покришену зелену цибулю й курчатам, каченятам та індичатам впереміш із круто звареними яйцями.
До речі, перо на молодих рослинах можна обривати по кілька штук, не висмикуючи цибулину з ґрунту. Така процедура не зашкодить рослині — вона ростиме далі й зав’яже гарну головку.
 Молоко можна перевірити так. Якщо його крапля у склянці води не розпливеться, а осяде на дно, значить високоякісне.
Щоб молоко довше не прокисло, у нього треба покласти промитий і просушений листок хріну.
Молоко не стіче, якщо перед кип’ятінням краї каструлі змазати жиром.
Щоб молоко, яке зберігалось якийсь час не в холодильнику, не зсілося, перед кип’ятінням у нього треба додати 1-2 чайні ложки цукру.
Маленький секрет: щоб призначене на кисляк молоко не дало сироватки, до третини кип’яченого додайте дві третини сирого.
Кислий вийшов сир? Не проблема. Змішайте його з такою ж кількістю свіжого молока, залиште на годину, а потім відкиньте на марлю, покладену в друшляк, і дайте молоку стекти.
Молочні продукти дуже вбирають сторонні запахи, тому їх треба зберігати в закритій ємності.
В північних та центральних областях баштанні культури краще вирощувати через розсаду. Проте можна сіяти й у відкритий ґрунт, хіба що врожай зберете пізніше.
Перед висіванням слід у кожну лунку внести не менше двох кілограмів перегною, а на кожний квадратний метр баштану — по 60 г суперфосфату і 20 г калійних добрив. Необхідність великої кількості поживи пояснюється тим, що кавуни та дині формують потужну вегетативну масу — довгі стебла, багато листя, великі плоди.
Якщо ж із якихось причин не внесли добрива під час висівання, то потрібно забезпечити підживлення в процесі вегетації рослин. Бажано робити це раз на два тижні розчином гною (1:10) або мінеральним добривом. Особливо важливо удобрити кавуни та дині на початку зав’язування плодів. На десять літрів води треба взяти по п’ять грамів сульфату калію і аміачної селітри та 10 г суперфосфату.
Тепер щодо поливу. Незважаючи на те, що походження цих культур — із пустель і напівпустель, вони дуже вологолюбні. І якщо спекотного сухого літа їх поливати, то можна майже подвоїти врожай. Надто потребують вологи рослини після появи сходів і до початку утворення плодів. До речі, диня більш вимоглива до вологи, ніж кавун: у неї корені слабші.
Вкрай потрібно забезпечити хоча б три поливи: після проривання та формування густоти посівів; в період утворення бутонів і масового цвітіння; на початку достигання плодів. Води треба багато, щоб вона проникла на глибину до 40-60 см. Після чергового поливу або гарного дощу бажано рослини підживити. Незадовго до дозрівання плодів поливи і підживлення баштанних слід припинити. В іншому разі кавуни і дині почнуть розтріскуватися, знизиться цукристість, погіршаться їхні смак та лежкість.
Чи треба прищипувати пагони? Фахівці стверджують, що так. Адже якщо рослини будуть гнати бадилля все літо, в них не залишиться сил на формування плодів. Крім того, жіночі квітки утворюються на відростках другого порядку, а вони починають розвиватися після прищипування пагонів першого. Враховуючи все це, необхідно діяти так: як тільки на першому пагоні кавуна або дині з’являться п’ять-шість листочків, його необхідно вкоротити. З пазух решти почнуть рости пасинки, які згодом теж слід прищипнути, залишивши по шість листочків.
А от вже після появи зав’язі потрібно буде прищипнути верхівку кожного батога, залишивши два листочки над останньою. Коли зав’язі досягнуть розмірів яблука, найслабші плоди варто видалити.
Батоги баштанних після другого карбування необхідно розкласти на грядці так, щоб вони не заважали один одному, щоб усім вистачало сонечка, і вони не плелися в той бік, куди вам не потрібно. Неплодоносні батоги слід вирізати взагалі: нехай не загущують грядку, не тягнуть соки.