Айва 

 Своїм зеленкувато-жовтим забарвленням айва нагадує лимон.

Продукти її переробки — варення, джем, мармелад, желе, цукати, соки — дієтичні та надзвичайно смачні. Справжнім делікатесом є айва печена та парена.

Збирають врожай від перших чисел жовтня до настання приморозків. І хоча стиглі плоди витримують температуру до мінус 4^ОС, однак варто збирати їх раніше. У такому разі за температури зберігання плюс 2-3^ОС вони долежать до кінця лютого.

Свіжозібрані плоди надто тверді й терпкі, через що майже не їстівні. Проте тонкому аромату айви важко знайти конкурента: достатньо одного плода, щоб він заполонив усю кімнату.

Агротехніка вирощування культури подібна до вирощування яблуні та груші. Проте ця культура менш вибаглива до ґрунтів, місця розташування — аби вистачало тепла і сонця.

Найкращі строки для садіння — 10 —15 жовтня, навесні — середина квітня.

Ями копають заздалегідь, завглибшки 50 — 60 см і завширшки близько метра. Бажано два-три відра перегною чи компосту змішати з верхнім шаром ґрунту. Цю поживну суміш ділять на дві частини. Одну вносять на дно ями, заповнивши її до половини, а другою засипають коріння.

Саджанці беруть одно- чи дворічні з добре розвиненою кореневою системою та надземною частиною. Для хорошого вкорінення головне — це тепло, достатня вологість і належна аерація.

За осіннього садіння можна починати формувати крону. Пагони вкорочують на третину або наполовину залежно від сили росту. Слабкі не чіпають. Як правило, верхні обрізують більше, ніж нижні. Зрізи обов’язково слід замастити фарбою на натуральній оліфі. Якщо ж з якихось причин рослину посаджено пізніше вказаного строку, обрізування краще залишити на весну.

Сорти цієї культури в основному самобезплідні, тому висаджувати потрібно кілька рослин, мінімум дві, різних сортів, щоб вони запилювали одна одну.

Чи не найцінніша властивість культури — щорічна і щедра врожайність. Хоч дерева айви порівняно невеликі, найкращі сорти у віці повного плодоношення (8 — 12 років) можуть давати понад 100 кг врожаю.