СУХА гниль — хворорба картоплі

досить поширене захворювання, що завдає дуже великої шкоди. Часто заражені бульби повністю гинуть. На відміну від гнилі мокрої, збудником якої є бактерії, суху викликає специфічний грибок.

Основне джерело інфекції — заражений ґрунт. Інфекція може зберігатися в насіннєвих бульбах і рослинних рештках. Її розвиток зумовлюють підвищені дози азотного добрива, в тому числі надлишок гною. Хвороба прогресує за високих температур повітря та підвищеної вологості ґрунту. Збудник проникає в бульбу через ушкодження на шкірці, залишені шкідниками.

Симптоми сухої гнилі починають проявлятися в період цвітіння. Верхнє листя на кущах світлішає, трохи згодом в’яне і засихає. Нижня частина стебла буріє, а при високій вологості повітря загниває і вкривається рожевим або помаранчевим нальотом.

Суха гниль уражує картоплю, яку не вдалося вберегти від фітофторозу та інших захворювань. Тому найпевніше можна запобігти сухій гнилі, зробивши все, щоб хвороби обійшли стороною ваш город. Якщо ж картоплю все-таки уразив фітофтороз, то через три тижні після збирання врожаю слід ретельно перебрати бульби і видалити всі з наявними ознаками хвороби.

Суха фузаріозна гниль сильно проявляється і ушкоджує картоплю через 2 — 3 місяці після копання. Насамперед, як ми вже наголосили, вражаються бульби з механічними ушкодженнями (ударами, тріщинами, порізами, зіпсуті шкідниками). Спершу на них з’являються сірувато-бурі тьмяні злегка вдавлені плями. Надалі м’якоть під плямою стає сухою, трухлявою, шкірка зморщується; в ураженому місці бульби утворюються порожнини, заповнені грибницею. Вічка на уражених бульбах проростають повільно, часто ниткоподібними паростками. Інфекція швидко перекидається на сусідні картоплини.

Профілактика сухої гнилі — використання при садінні тільки здорової бульби. Не бажано відводити під картоплю низинні, а також ділянки з важкими ґрунтами.

На жаль, рекомендованих хімічних препаратів для профілактики і лікування фузаріозу (так ще називають цю хворобу) немає. Деякі досвідчені городники рекомендують протруювати бульби перед садінням одним із бактеріальних засобів: фітоспорін (40—50 г/ц), бактофіт (300—500 г/ц). Рекомендують також протруювання препаратом Максим, КС перед закладанням на зберігання (витрата 0,2 л/т) або перед посадкою (витрата 40 г/ц). Насіннєвий матеріал можна обпудрити фундазолом безпосередньо перед садінням.

З огляду на те, що грибок — збудник хвороби — довго зберігає життєздатність у ґрунті, на ділянці, де росла заражена картопля, садити цю культуру не можна 3—4, а то й 5—6 років.