Фото 2018

Hafplio Греція

Толо

https://photos.google.com/photo/AF1QipMqo6JSRJoBJgwrbn7xhZVKEpZzuW0iAAODdm8L

Цитрусові цукати власноруч.
Ніколи не викидайте шкірки від цитрусових фруктів! З них можна приготувати смачнючі цу, які чудово смакують замість цукерок. Їх можна додавати у випічку, зокрема кекси і паски. Ефектний вигляд мають десерти, прикрашені цукатами. Їх навіть можна додавати у чай.

Цукати з апельсинових шкірок
Знадобиться:
Апельсинові або мандаринові шкірки
вода
цукор
1 ст. ложка лимонного соку.
Приготування:
Апельсини потрібні великі, з «целюлітною» шкіркою. Ретельно помити, пошурувавши їх содою, витерти.
Розрізати шкірку на сегменти і зняти. Гострим ножем зрізати білий шар. Нарізати шматками, залити холодною водою, витримати добу. Зцідити і залити киплячим цукровим сиропом (1:1). Залишити до вистигання.
Влити 1 ст. ложку лимонного соку або додати дрібку лимонної кислоти і довести до кипіння. Знов охолодити. Таке прогрівання повторювати доти, доки цукати стануть прозорими і м’якими.
Розігріти готові цукати і відкинути на друшляк. Висушити на папері і сховати в герметичну тару. Можна сховати відразу ще м’якими. Але тоді зберігати бажано в холодильнику. Сироп можна використати для просочування тортиків або до чаю – він дуже гарно пахне.


Цукати із цедри грейпфрута за 25 хвилин
Знадобиться:
Шкірка 2–3 грейпфрутів (помело, апельсинів)
180 г цукру.
Приготування:
Цедру зрізати з грейпфрута, товщина білого шару має бути не більше 5 мм. Нарізати смужками або квадратиками. Залити гарячою водою, витримати 5–10 хв, злити. Залити водою кімнатної температури, залишити на ніч.
Зранку воду злити і залити холодною, витримати до вечора. Підготувати цедру апельсинів набагато простіше: двічі залити окропом, витримати 5–10 хв, зцідити і можна готувати.
Покласти цедру у ємність, засипати половиною цукру, поставити у мікрохвильовку на 2–4 хв при середній потужності (600 Вт). Дістати, перемішати, висипати решту цукру, знову готувати 2–4 хв. Рідину злити, готувати ще раз у мікрохвильовці 6–8 хв. Стежте, щоб не пересушити.
Дістати, охолодити при кімнатній температурі, пересипати дрібним цукром, зберігати у герметичному контейнері.


Цукати без замочування шкірок
Знадобиться:
0,5 скл. апельсинових або мандаринових шкірок
0,5 скл цукру
Приготування:
Нарізати шкірки кубиками (це зручно робити ножицями), залити холодною водою, щоб покрила.
Довести до кипіння, варити під кришкою 15 хв, відкинути на друшляк, промити теплою водою. Проватирити ще 3 рази по 15 хв. Шкірочки (без рідини) покласти у каструлю, висипати цукор, варити на малому вогні, помішуючи, до повного випаровування води.
Викласти на пергамент. За 5–10 хв цукати висохнуть. Виходять ароматні, зовсім без гіркоти.


Зацукрована цедра лимона для прикрашання торта
Знадобиться:
2 лимони (або апельсини)
6 ст. ложок цукру
6 ст ложок води.
Приготування:
Цедру зняти з плодів гострим ножем, порізати тонкими смужками. Змішати воду і цукор, варити до розчинення цукру, додати цедру, варити на малому вогні 15–20 хв, охолодити.
Викласти у сито, обваляти у цукрі, розкласти на пергаменті до висихання.

Як визначити, чи червоне вино натуральне?
До вина треба додати трохи  соди, якщо вино не натуральне то воно не міняє колір, а якщо натуральне, то вино міняє колір на синій, сірий, чорний, зеленувате. Це крохмаль вступає в взаємодію з содою!

Недоглянуті дерева — осередок найнебезпечнішого

  захворювання: чорного та звичайного раку кори плодових. Грибкові хвороби, що спричиняють відмирання і загибель кори, уражують головним чином ослаблі рослини (ті, що постраждали від низьких температур зимової пори, від різких коливань температури навесні чи восени чи внаслідок пошкоджень шкідниками і хворобами). Як правило, через кілька років хворі дерева гинуть, а хвороба розповсюджується далі. Тільки доглянутий сад може без хімії протистояти всяким напастям. Тому починати боротися з цією недугою потрібно не з лікування, а з профілактики.

До захворювання на чорний рак із плодових найсхильніші яблуні. Причому уражатися можуть усі частини, а не тільки кора, в якій зимують спори гриба. За вологої погоди вони розсіюються, а потрапляючи в ушкодження на корі інших дерев, проростають. Спори грибка поширюються з великою швидкістю: розносяться вітром, інструментами і навіть просто через дотик рук при роботі в саду.

Одразу після розпускання листя на ньому з’являються поодинокі дрібні плями. Вони, однак, дуже швидко збільшуються і буріють. За сильного ураження чорним раком фруктові передчасно скидають листя, але плоди на дереві залишаються. Вони починають гнити перед дозріванням, потім зморщуються і муміфікуються.

Та найбільше уражується кора. На межі хворої тканини і здорової утворюється розрив. При огляді місце виглядає, як обвуглене вогнем. Це плодові тіла гриба чорного раку. Кора зморщується і відстає. Відтак поступово утворюється рана. Якщо захворювання не лікувати, то наслідком стане відмирання частини дерева, що вище місця ураження, в подальшому — до його загибелі.

У першу чергу необхідно створити сприятливі умови для розвитку і росту плодових. Профілактичні заходи проти чорного раку яблуні та груші полягають у запобіганні морозобоїнам і тріщинам кори шляхом побілки штамбів і основ скелетних гілок, а також обв’язування молодих дерев, видалення сухих і хворих гілок із наступним їх спалюванням та замазуванням місць зрізів, спалювання хворих плодів і листя, систематичного обприскування дерев біопрепаратами.

Лікувальні заходи: ранньої весни видалити уражену кору, зрізаючи все до здорової деревини, навіть трохи (на 1-2 см) захоплюючи її. Не забудьте щось підстелити, щоб потім було зручніше збирати обрізки. Після чого зрізи необхідно продезінфікувати 3-відсотковим розчином залізного купоросу (30 г на 1 літр води), хло­р­окисом міді або 2-відсотковим розчином мідного купоросу (20 г на 1 літр води). Для обробки застосовується також розчин 0,5 г гетероауксину на 10 літрів води.

Після підсихання місце зрізу замазують садовим варом. Якщо його немає, скористайтеся сумішшю глини і коров’яку навпіл (особливо якщо рана велика і глибока). Звичайно, обрізати дерева необхідно правильно і своєчасно. Дупла слід вичищати і закладати сумішшю з цементу або вапна з піском.

Не зловживайте, але й не нехтуйте добривами. Як за їх нестачі, так і при передозуванні рослини ослаблюються.

Обприскування дерев фунгіцидами (засобами боротьби з грибковими захворюваннями) — гарний профілактичний і лікувальний метод проти раку.

Мушки на кімнатних рослинах. 

зимової пори кімнатні рослини не потребують частого поливу. Якщо вони витримують короткочасну посуху (придивіться до кожної), то краще, щоб верхній шар землі в горщиках був сухий. Такі умови не сприятимуть розмноженню комах.

Якщо ж шкідники у квіткових горщиках усе-таки з’явилися (це можуть бути і личинки, і дорослі літаючі чи стрибаючі комахи), то боротьбу з ними не можна відкладати на потім.

Один із доступних засобів, до якого можна вдатися: в блюдце налити кислого вина, капнути соку лимона або оцтової кислоти й рідкого мила. Комахи злітаються на кислий запах, залипають у розчині й тонуть. Міняти рідину треба кожні чотири-п’ять днів.

Непрохані гості загинуть, якщо рослини полити настоянкою тютюну чи часнику. Для цього беруть чайну ложку того чи іншого на літр води і настоюють протягом трьох днів.

Обережно підкопайте рослину: якщо на корінні видно личинки, то її слід пересадити, замінивши ґрунт. При цьому зверху треба насипати піску: після поливу він швидко просихає, а в сухий ґрунт мухи відкладати яйця не люблять.

Відлякують шкідників сильно­ароматичні приправи: гвоздика, імбир тощо. Достатньо лише розкласти їх на землі в горщиках.

Літаючі комахи гинуть од дотику до електролампочки настільного освітлювального приладу, який потрібно поставити близько до рослини. Однак тримати довго ввімкненим світло не можна, щоб не обпалити листя.

У квіткових магазинах продають спеціальні засоби (спреї) для обробки вазонів. На горщик із рослиною, що «принадила» багато мушок, надіньте поліетиленовий пакет, під нього вприсніть спрей і щільно закрийте. Достатньо доби, щоб у такій «морилці» мушки та інші шкідники загинули.

Можна скористатися і клейкими стрічками, згубними для комах.

Перлова каша- це наша краса. З її допомогою можна знизити вагу.
Дієтологи радять вживати перловку тим, хто бажає розлучитися із зайвими кілограмами, адже ситна каша містить речовини, що перешкоджають відкладенню жиру і велика кількість клітковини, яка виводить з організму токсини і шлаки.

1 Харчо з перловою-продукти:
1. Яловичина - 300 гр.
2. Перлова крупа - 0,5 склянки
3. Часник - 2-3 зубчиків
4. Селера - 50 Грам
5. Морква - 1 шт.
6. Картопля - 1 шт.
7. Цибуля - 1 шт.
8. Ткемалі - 1 ст. ложка
9. Огірки - 2-3 шт.
10. Спеції - за смаком

Як приготувати харчо з перловою:
Варимо бульйон. У бульйон додайте лаврушку, цибулю.
Поріжте селер, морквину, картоплю, додайте в бульйон.
Через 20 хвилин додаємо часник подрібнений і перловку, попередньо злив воду.
На маленькому вогні нехай все вариться близько години.
Тим часом, робимо зажарку: цибуля обсмажуємо в маслі, додаємо ткемалі.
Трьом огірки та тертці і теж додаємо до зажарки. А також пару ложок води.
Заправку додаємо в суп, даємо ще поваритися хвилин 10.
Готове харчо з перловкою подаємо з зеленню, можна сметани додати.

2 Плов з перлови з м'ясом-продукти:

1. Яловичина м'якоть - 500 гр.
2. Перловка - 1 стакан
3. Цибуля ріпчаста - 2 шт.
4. Морква - 1 шт.
5. Паста томатна - 1 ст. ложка
6. Перець гострий стручковий - 1 шт.
7. Часник головка - 1 шт.
8. Олія - ​​70 мл.
9. Зіра - 1 ч. Ложка
10. Барбарис - 1 ст. ложка
11. Паприка мелена - 1 ч. Ложка
12. Сіль - за смаком

Як приготувати плов з перловки з м'ясом:
М'ясо очищаємо від жил і плівочок, промиваємо та нарізаємо на невеликі шматочки.
Ріпчасту цибулю нарізаємо півкільцями, морква ріжемо брусками.
У казан наливаємо масло і гарненько його нагріваємо.
Викладаємо нарізане м'ясо і смажимо до рум'яної скоринки, потім додаємо цибулю і продовжуємо смажити.
Коли цибуля стане золотистого кольору, додаємо моркву і смажимо її до м'якості.
Тепер додаємо зіру і томатну пасту, перемішуємо все, смажимо пару хвилин.
Потім всипаємо паприку і барбарис, кладемо в казан гострий перчик і очищену від лушпиння головку часнику.
Тепер наливаємо в казан гарячу воду так, щоб вона піднімалася над м'ясом приблизно на 1,5-2 сантиметри.
Коли рідина закипить, солимо її, накриваємо казан кришкою і тушкуємо все 40 хвилин.
Перлову крупу добре промиваємо і викладаємо на рушник, щоб вона висохла. Тепер викладаємо перловку на розігріту сковороду і обсмажуємо її пару хвилин без додавання масла, поки вона не дасть приємний горіховий аромат.
Обсмажену перлову викладаємо в казан, рівномірно розподіляємо і заливаємо окропом, він повинен підніматися нам крупою на 2 сантиметри.
Коли рідина закипить, робимо найменший вогонь, прикриваємо казан кришкою і готуємо плов хвилин 40-45.
Коли крупа розвариться, а рідина повністю випарується, знімаємо плов з вогню і перемішуємо його. Розкладаємо по тарілочках готову страву і подаємо до столу.

3 Перлова з грибами в горщику-продукти:

1. Перлова крупа - 1 склянка
2. Печериці - 150 гр.
3. Сіль - за смаком
4. Олія - ​​за смаком (для смаження)
5. Вода - за смаком
Як приготувати перлову з грибами в горщику:
1. Перлоу крупу ретельно промиваємо до прозорості води.
2. Потім злегка обсмажити на олії, щоб перловка трохи підрум'яниться.
3. нарізаємо печериці і додаємо їх в сковороду до перловки. Продовжуємо смажити 6-8 хвилин.
4. Викладаємо обсмажену перловку з печерицями в горщик (горщики) і заливаємо окропом, щоб вода була на 2 пальці вище рівня перловки. Солимо і додаємо лавровий лист.
5. Накриваємо горщики кришками і відправляємо в духовку. Запікаємо перловку з грибами при температурі 200-220 градусів до закипання, потім зменшуємо вогонь до 180 градусів і залишаємо на 60-80 хвилин. Перловка повинна стати м'якою і увібрати в себе всю рідину.

4 Котлети з перлови-продукти:

1. Перлова крупа варена - 2 склянки
2. Цибулина - 1 шт. (Велика або 2 невеликих)
3. Сіль - 1-2 пучок
4. Перець чорний мелений - 1 щіпка
5. Борошно - 2-3 ст. ложок (для панірування)
6. Олія - ​​3-4 ст. ложок (для смаження)

Як приготувати котлети з перлови:
1. Щоб приготувати котлети з перлови, потрібно заздалегідь зварити крупу в співвідношенні 1: 2 з водою, трохи остудити. Відмінно підійде вчорашня каша.
2. У чашу блендера кладемо цибулю. Подрібнюємо. Чи не дрібнити цибулю занадто.
3. До цибулі додаємо перлову кашу. Подрібнюємо.
4. Готово. Структура в'язка, тому яйця не потрібні для зв'язки.
5. Перекладаємо в зручну тару, перчимо, солимо, перемішуємо.
6. Мокрими руками беремо по столовій ложці фаршу і катаємо кульки. Обвалюють у борошні. Надаємо форму котлет.
7. Смажимо на великий вогні на олії до рум'яної скоринки.
8. Смажимо з двох сторін, по 4-5 хвилин з кожного.
9. Котлети з перлови готові.

Ліниві варенику від бабусі
Рецепт:
сир - 500 грам
борошно - 4-5 ст. ложок
яйце - 1 штука
цукор - 3 ст. ложки
дрібка солі

приготування:
Змішати всі інгредієнти і замісити рідке тісто, яке не повинно приставати до рук.
Розкачуємо з тіста ковбаску і нарізаємо шматочками. Кидаємо шматочки в киплячу, підсолену воду. Варимо пару хвилин без кришки.
Подаємо зі сметаною або розтопленим маслом.

Вареники від бабусі:

Складові:

• борошно – 600 грам;
• яйця – 2 штуки;
• вода – 0,5 склянки;
• кефір – 0,5 склянки;
• цукор – 2 столові ложки;
• сіль – 0,5 чайної ложки;
• дріжджі сухі – 2 чайні ложки.

Приготування:

Яйця збийте, додайте воду і кефір.

Змішайте борошно з цукром, дріжджами і сіллю, додайте в кефірну суміш.

Перемішайте і замісіть тісто! Обов’язково дайте цьому тісту постояти 10-15 хвилин, а вже потім починайте готувати звичайні вареники, як ви звикли.

Заготівля силосу в домашніх умовах

НЕЩОДАВНО в куточку ми писали про нестачу кормів для худоби і як можна розв’язати цю проблему. Зокрема — силосуванням городніх решток, кукурудзиння та іншого. А тепер поведемо мову, як правильно заготувати силос.

Силос може становити основу раціону корови. У стійловий період саме він виручить господаря з кормами, до того ж забезпечує високі надої.

Отже, треба вибрати на обійсті підвищене місце і викопати яму приблизно 2 м завглибшки довільних ширини і довжини. Стіни мають бути не прямовисні, а під невеликим кутом, себто дно меншої площі, ніж уявний верх. Можна викопати яму у вигляді жолоба. Стіни слід обмастити глиною.

Що зазвичай силосують? Гичку кормових, столових і цукрових буряків, моркви, капустяне листя, дикорослі трави, сіяні бобові, бобово-злакові суміші, кукурудзиння і соняшничиння. Добираючи культури для закладання, слід ураховувати їхню здатність силосуватися.

Легко силосуються кукурудза, зібрана у стадії молочно-воскової стиглості, соняшник, зібраний під час цвітіння, злакові трави та злаково-бобові суміші, капуста, ріпак, гарбузи і кавуни, бурякова і морквяна гичка, очерет і тростина, скошені до цвітіння.

Важко піддаються силосуванню буркун, еспарцет, вика, конюшина, осока. Їх ліпше закладати до силосної ями разом із тими, що легко силосуються, у пропорції 1:1.

Самі по собі не силосуються бадилля картоплі і помідорів, гудина огірків, кавунів, динь, кабачків, а також соя. А з дикорослих — лобода, лопух, кропива. Їх потрібно поєднувати з рослинами першої групи у співвідношенні 1:2.

Перед тим, як закласти у яму, кукурудзу, соняшник, коренеплоди, просо, очерет, злакові трави слід подрібнити. Гичку зазвичай силосують без домішок, але для цього треба зрізувати її з верхньою частиною коренеплодів. Щоб одержати високоякісний силос, яму належить щільно утрамбовувати і заповнювати з горою протягом трьох днів. Якщо закладати масу повільно і не ущільнювати, утворяться проміжки для проникнення повітря і води біля стін. Відтак силос може зігрітися й стане непридатним для згодовування худобі.

Аби в яму не проникало повітря, після осідання маси її накривають поліетиленовою плівкою, а зверху насипають 30-сантиметровий шар землі. Плівку можна замінити злегка зволоженою соломою (таким же шаром). Її потрібно просочити розчином глини і все присипати землею. Бодай примітивне укриття з толю, руберойду чи подібного матеріалу вбезпечить од потрапляння води в яму. Навколо останньої ще й копають рівчак.

Власне процес силосування — це сквашування соковитої рослинної маси органічними кислотами, в основному молочною. Маса буває готова через півтора місяця. Корм високої якості має жовтувато-зелений колір і кислуватий запах мочених яблук. Ліпше закладати силос корові після доїння, позаяк його запах передається молоку. В жодному разі не можна давати худобі гнилу, плісняву або мерзлу масу.

Айва 

 Своїм зеленкувато-жовтим забарвленням айва нагадує лимон.

Продукти її переробки — варення, джем, мармелад, желе, цукати, соки — дієтичні та надзвичайно смачні. Справжнім делікатесом є айва печена та парена.

Збирають врожай від перших чисел жовтня до настання приморозків. І хоча стиглі плоди витримують температуру до мінус 4^ОС, однак варто збирати їх раніше. У такому разі за температури зберігання плюс 2-3^ОС вони долежать до кінця лютого.

Свіжозібрані плоди надто тверді й терпкі, через що майже не їстівні. Проте тонкому аромату айви важко знайти конкурента: достатньо одного плода, щоб він заполонив усю кімнату.

Агротехніка вирощування культури подібна до вирощування яблуні та груші. Проте ця культура менш вибаглива до ґрунтів, місця розташування — аби вистачало тепла і сонця.

Найкращі строки для садіння — 10 —15 жовтня, навесні — середина квітня.

Ями копають заздалегідь, завглибшки 50 — 60 см і завширшки близько метра. Бажано два-три відра перегною чи компосту змішати з верхнім шаром ґрунту. Цю поживну суміш ділять на дві частини. Одну вносять на дно ями, заповнивши її до половини, а другою засипають коріння.

Саджанці беруть одно- чи дворічні з добре розвиненою кореневою системою та надземною частиною. Для хорошого вкорінення головне — це тепло, достатня вологість і належна аерація.

За осіннього садіння можна починати формувати крону. Пагони вкорочують на третину або наполовину залежно від сили росту. Слабкі не чіпають. Як правило, верхні обрізують більше, ніж нижні. Зрізи обов’язково слід замастити фарбою на натуральній оліфі. Якщо ж з якихось причин рослину посаджено пізніше вказаного строку, обрізування краще залишити на весну.

Сорти цієї культури в основному самобезплідні, тому висаджувати потрібно кілька рослин, мінімум дві, різних сортів, щоб вони запилювали одна одну.

Чи не найцінніша властивість культури — щорічна і щедра врожайність. Хоч дерева айви порівняно невеликі, найкращі сорти у віці повного плодоношення (8 — 12 років) можуть давати понад 100 кг врожаю.

Як прати тюль?

Щоб тканина зберегла блиск, білизну і представницький вигляд, насамперед зверни увагу на температуру води. Замочи тюль в ледве теплій воді, приблизно 30-35 градусів. Якщо температура води буде вище, ніжна структура тканини зруйнується і тюль неминуче пожовтіє!

як прати тюль з капрону?

Наступний етап - солоний: додай в тазик з водою півкілограма солі. Потримай фіранки в насиченому розчині півтори години, така процедура допоможе вивести навіть в'їдені плями і випрати тюль ідеально. Після замочування в солоній воді прополощи тюль, тільки ні в якому разі не використовуй гарячу воду для цієї мети. Пам'ятай: прохолодна, ледь тепла!

Випери тюль рідким засобом для синтетичних тканин. Акуратно поводься з тюлем, не варто вичавлювати - просто дай стекти воді.

як прати тюль в машинці?

Щоб повернути тюлю блиск, додай в прохолодну воду оцет з розрахунку 1 столова ложка на кожен літр. Після полоскання тканина перетвориться!

Якщо тюль біла і ти хочеш досягти блискучого снігового відтінку, додай в холодну воду трішки рідкої синьки, пару крапель. Вода стане світло-блакитною. Після полоскання в цьому розчині фіранки стануть білосніжними